ДЖИРЧА́ТИ, ЧУ́, ЧИ́Ш,
Джирча́ти, чу́, чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. І. 131.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 376.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДЖИҐ! →← ДЖИНДЖУРИ́СТИЙ, А, Е.